Постанова КАС ВП від 05.06.2018 року

Друк

Пошук

236

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №820/10312/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у складі судді Зоркіна Ю.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у складі колегії суддів Тацій Л.В., Водолажської Н.С., Філатова Ю.М. у справі № 820/10312/13-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Металгрупхарків» до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Металгрупхарків» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі у м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2013 року № 0000722201, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 114226 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 57 113 грн., з мотивів протиправності дій та безпідставності прийняття податкового повідомлення - рішення.

11 грудня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, позов Товариства до податкового органу задоволений частково, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2013 року № 0000722201, в іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

25 лютого 2014 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову і в цій частині прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог, внаслідок чого визнані неправомірними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

25 березня 2014 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року), доводить правомірність проведення ним перевірки на підставі підпункту 78.1.1 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та неправильне застосування судами положень абзаців першого та другого пункту 44.6 та пункту 44.7 статті 44, пункту 85.2 статті 85 цього кодексу, яке полягає у порушені позивачем обов'язку надання документів під час перевірки до її закінчення, невиконання якого означає відсутність документів.

Склад податкового порушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення доводить не наданням під час перевірки позивачем належним чином оформлених документів на підтвердження транспортування та отримання кабелю.

28 березня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу.

11 січня 2018 року матеріали касаційної скарги передані до Верховного Суду.

15 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийняті до провадження цим судом та справа № 820/10312/13-а витребувана з Харківського окружного адміністративного суду.

08 лютого 2015 року справа № 820/10312/13-а надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 38160321, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Керівником податкового органу 03 вересня 2013 року видано наказ №207 на підставі підпункту 78.1.1 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та 79 Податкового кодексу України про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства, з посиланням на отримання відмови позивача від надання документів та постанову Управління Служби безпеки України у Харківській області від 19 липня 2013 року про призначення документальної позапланової перевірки.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав у податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що перевірка податковим органом проведена у приміщенні податкового органу, виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, є камеральною перевіркою в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, незважаючи на це за результатами її проведення відповідачем складено акт «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 23 березня 2012 року по 30 червня 2013 року» від 19 вересня 2013 року №427/20-34-22-01-05/38160321(далі - акт перевірки).

Оцінюючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції проаналізував положення статті 79 Податкового кодексу України, яка визначає особливості проведення саме невиїзних документальних перевірок, пунктом 79.1 якої передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом, встановив порушення податковим органом дій по проведенню перевірки.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства та зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, порушення якого призводить до спотворення основного принципу управління державної виконавчої влади у державі та є неприпустимою в силу положень статті другої статті 19 Конституції України, як норми прямої дії.

На підставі акту перевірки згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України керівником податкового органу 21 жовтня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000722201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 114226 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 57113 грн.

Правовою підставою збільшення податку наведені норми пунктів 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій визначений абзац четвертий пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Заниження податку на додану вартість у загальній сумі 114226 грн., за листопад та грудень 2012 року, за висновком податкового органу, відбулося внаслідок завищення податкового кредиту сформованого за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдайленд", внаслідок не доведення реального здійснення між даними підприємствами господарських операцій.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили реальність господарських операцій з вказаним контрагентом, виконаних в межах усної угоди, факт отримання товару (кабелю) та використання його у подальшій господарській діяльності та підтвердження цих операцій належними первинними документами. Відтак, судами встановлені всі обставини реального здійснення господарських операцій, що виключає висновок про завищення податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдайленд".

Доводи податкового органу про ненадання Товариством усіх документів під час перевірки є неприйнятним з огляду на неналежність проведеної податковим органом перевірки.

Відсутність складу податкового правопорушення положень норм 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України унеможливлює визначення податку і як наслідок цього застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 820/10312/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

Популярні новини